Публікації

У Вишгороді відновили історичний артефакт – саркофаг ХІІ ст.

Зображення
    Днями на території храму святих страстотерпців Бориса і Гліба у Вишгороді відбулися роботи з демонтажу старовинного пірофілітового саркофага ХІІ-ХІІІ ст. зі старого дерев'яного каркаса і монтажу на новий металевий каркас з метою збереження цього історичного артефакту для майбутніх поколінь, зважаючи на крихкість цього матеріалу – овруцького шиферу. Саркофаг було випадково виявлено у 1853 р. на городі вишгородського священника Михайла Сікачинського поблизу Борисоглібського храму. Біля похованого лежала бронзова церковна печатка, а на пальці – перстень. Після побудови цегельного храму святих страстотерпців Бориса і Гліба у 1863 році за проєктом архітектора Костянтина Тона, саркофаг було встановлено біля північної стіни храму на постаменті. За радянської доби плити були розтягнуті по городах місцевими мешканцями й лише після реконструкції церкви в 1990-х рр. знайдені, зібрані та встановлені біля храму, але вже біля південної стіни. З часом саркофаг почав руйнуватися під вп...

Майстер-клас із вишивки Обухівського "шитого" рушника у Музеї давньоруського гончарства ВІКЗ

Зображення
    Днями у Музеї давньоруського гончарства КЗ КОР "Вишгородський історико-культурний заповідник" відбулася довгоочікувана та унікальна подія - майстер-клас із вишивки Обухівського "шитого" рушника , який провела представниця ГО «Обʼєднання майстрів «Творча спадщина» , майстриня з Обухова, берегиня цього відродженого традиційного ремесла Ольга Стахів . Майстриня розповіла про особливості Обухівського "шитого" рушника, основні елементи вишивки та техніку виконання. Учасники майстер-класу вишили один з елементів "шитого" рушника - чарівну пташечку. В основі орнаменту Обухівського рушника покладено головний символ української вишивки – Дерево Життя або Древо Роду, яке зростає з квіткового горщика та спирається на основу, відокремлену від основної композиції тонким безконечником. Подібним елементом обведено весь рушник по периметру. На деяких рушниках зустрічаються пташки, що розташовуються попарно ліворуч і праворуч від стовбура та повернені голівк...

Відкриття виставки «Обухівський шитий рушник» в Історичному музеї КЗ КОР «Вишгородський історико-культурний заповідник»

Зображення
  Днями відбулося відкриття виставки « Обухівський шитий рушник » в Історичному музеї КЗ КОР «Вишгородський історико-культурний заповідник». На початку заходу з привітальним словом до присутніх звернулася кандидатка історичних наук, директорка «Вишгородського історико-культурного заповідника» Влада Литовченко : «Обухівський шитий рушник — це яскравий елемент нематеріальної культурної спадщини Київщини. Майже рік тому, у грудні 2023 року, традиція і технологія виготовлення Обухівського «шитого» рушника поповнила Національний перелік елементів нематеріальної культурної спадщини України. Ми дуже раді приймати цю виставку в Історичному музеї ВІКЗ та запрошуємо всіх у наші музеї з цікавими експозиціями, екскурсіями та майстер-класами». Засновниця ГО «Обʼєднання майстрів « Творча спадщина » Ольга Матвійчук розповіла про непростий та тернистий шлях до визнання обухівського символа. А провідна майстриня Ольга Стахів познайомила з особливостями та відмінностями обухівського рушника. В...

Вишгородський історико-культурний заповідник представив елемент НКС «Бортництво Київської області» на фестивалі «Жива культура — живий світ»

Зображення
КЗ КОР «Вишгородський історико-культурний заповідник» представив елемент Національного переліку НКС України «Бортництво Київської області» на фестивалі «Жива культура — живий світ» в Національному музеї народної архітектури та побуту України. Яскравий стенд-фотозона, присвячений цьому ремеслу було презентовано спорядженням бортників, фотопроєктом, альбомом «Бортництво Полісся» та методичкою реалізації проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі», яку реалізував Вишгородський історико-культурний заповідник за підтримки Українського культурного фонду. На стенді побувало багато відвідувачів заходу і поціновувачів цієї стародавньої традиції. Також під час презентації елементів НКС України науковий співробітник ВІКЗ Олександр Садовий представив проєкт «Школа юного бджоляра», який проходить на базі Музею давньоруського гончарства Вишгородського історико-культурного заповідника. Подія пройшла в рамках дводенного фестивалю «Жива культура — живий світ», присвяченому україн...

День Незалежності у КЗ КОР "Вишгородський історико-культурний заповідник"

Зображення
  Сьогодні вся наша кохана і багатостраждальна країна відзначає День Незалежності України , її 33 річницю. Відзначає третій рік поспіль під загрозою масованих ракетних обстрілів, але наш безстрашний і незламний народ нічим не залякати. Ось і сьогодні, відгукнувшись на запрошення КЗ КОР "Вишгородський історико-культурний заповідник" відсвяткувати День Незалежності в Музеї давньоруського гончарства, в цьому мальовничому і захоплюючому куточку Вишгорода, дорослі і діти прийшли святково одягнені, у вишиванках, щоб отримати задоволення від творчої роботи з глиною і соломою під керівництвом досвідчених майстрів, наукових співробітників ВІКЗ Тетяни Нетудихати та Яни Силенок. Але спершу заступник директора із загальних питань Олександр Зубченко розповів дітям і дорослим про важкий шлях визвольної боротьби українського народу за незалежність, волю і віру. Потім почалися майстер-класи, діти, поліпивши з глини та виготовивши державний символ України - Малий Державний Герб України Т...

З історії археологічних досліджень КЗ КОР "Вишгородського історико-культурного заповідника"

Зображення
  ХІХ ст. можна вважати початковим етапом археологічних досліджень Вишгорода , пов'язаним із зацікавленістю київської інтелігенції старожитностями міської округи. Звичайно, археологічна наука тоді перебувала на аматорському рівні.   Павло Свіньїн , котрий відвідав Вишгород у 1825 р., згадував про любительські розкопки в 1819 р. «однією зацікавленою особою» (очевидно – поміщицею Ганною Турчаніновою) одного з великих курганів, найближчого до тогочасного села, під час яких було знайдено людські кістки та вугілля разом зі стременами та «ефесом» (руків’ям меча). Микола Закревський ініціатора розкопок не називає, проте вказує іншу дату – 1814 р., зазначаючи, що розкопано кілька високих курганів. Тоді ж «батьком» київської археології Максимом Берлинським за сприяння Г. Турчанінової було розчищено залишки церкви свв. Бориса і Гліба та вперше описано характер її фундаментів.   Збереглись відомості про курган Хрещатий, розкопаний професором київського університету Олексіє...